Федерація дзюдо України заснована в 1991 році, є Всеукраїнською громадською організацією, створеною з метою подальшого розвитку, популяризації та пропаганди дзюдо серед понад 500+ спортсменів у 25 регіонах України.
У 1993 році Федерація була офіційно визнана членом Європейського союзу дзюдо (European Judo Union), як самостійна організація. З цього часу почалася її активна міжнародна діяльність, а саме з чемпіонату Європи в Афінах, а потім чемпіонату світу в Гамільтоні (Канада) в цьому ж році.
Історія українського дзюдо: від СРСР до сучасності
Дзюдо в Україні має давні і славні традиції. Перші секції дзюдо в нашій країні з'явилися ще на початку тридцятих років минулого століття в Києві і Харкові. На жаль, після смерті в жовтні 1937 року Василя Ощепкова - першого пропагандиста японської боротьби на території колишнього СРСР, гуртки дзюдо на довгі роки припинили своє існування в Радянському Союзі.
До початку шістдесятих років у СРСР культивувалася тільки боротьба самбо. Але після включення в 1961 році дзюдо в програму Олімпійських Ігор, постало питання про цілеспрямовану підготовку дзюдоїстів.
У складі збірної СРСР, яка дебютувала на XVIII Олімпійських Іграх 1964 року в Токіо (Японія) не було українських дзюдоїстів. Радянський Cоюз в Країні Вранішнього Сонця представляли - Олег Степанов (Москва, 68 кг), Арон Боголюбов (Рига, 68 кг), Анзор Кікнадзе (Тбілісі, + 80 кг) і Парнаоз Чіквіладзе (Тбілісі, + 80 кг).
Всі чотири радянських дзюдоїста завоювали бронзові медалі, а в підсумковому заліку збірна СРСР посіла друге загальнокомандне місце слідом за родоначальниками дзюдо японцями.
Українці швидко освоїли японське бойове мистецтво і вийшли на передові позиції у збірній СРСР, успішно конкуруючи з дзюдоїстами з інших союзних республік.
У квітні 1965 на Чемпіонаті Європи в Мадриді (Іспанія), найсильнішим дзюдоїстом Старого Світу стає львів'янин Володимир Куспиш (70 кг).
У 1968 році в Лозанні (Швейцарія) чемпіоном Європи стає Володимир Саунін (абсолютна категорія), а через рік в Остенде (Бельгія) європейське "золото" вдається завоювати Анатолію Бондаренку (80 кг).
Двічі чемпіоном Європи серед юніорів стає Олександр Шуклін (Лісабон-1967, Лондон-1968).
У 1972 році офіційно була створена Федерація дзюдо СРСР. Право провести в грудні 1973 року перший Чемпіонат СРСР з дзюдо було надано столиці України - місту Києву.
Наші дзюдоїсти не зганьбилися перед домашньою публікою. Чемпіонами СРСР стали Анатолій Новіков (Харків, 70 кг) і Валерій Рухлядєв (Одеса, 93 кг), а всього на цих змаганнях українські дзюдоїсти завоювали сім нагород різного ґатунку.
Надалі в різні роки чемпіонами СРСР ставали Валерій Двойніков, Сергій Новіков, Віталій Бичьонок, Леонід Митник, Сергій Мезенцев і Фіруз Маргіані.
Сімдесяті роки минулого століття стали по-справжньому золотою ерою нашого дзюдо. Представники української школи дзюдо, що входять до складу збірної СРСР регулярно піднімалися на п'єдестал пошани змагань найвищого рангу.
На XX Олімпійських Іграх 1972 року в Мюнхені (Німеччина) "бронзу" в категорії до 70 кг завоював харків'янин Анатолій Новіков.
На Чемпіонаті Світу 1973 року в Лозанні (Швейцарія) бронзові медалі завоювали Анатолій Новіков (70 кг) і Сергій Новіков (+ 93 кг).
Через два роки у Відні (Австрія) срібними призерами чемпіонату світу стають Валерій Двойніков (70 кг) і Сергій Новіков (+ 93 кг).
Блискуче виступають українці і на чемпіонатах Європи. У 1972 році в Воорбурзі (Голландія) срібну медаль завойовує Анатолій Новіков (70 кг), а на третю сходинку п'єдесталу пошани піднімаються Сергій Мельниченко (63 кг) і Сергій Новіков (абсолютна категорія).
Вже через рік на Чемпіонаті Європи в Мадриді (Іспанія) титул найсильніших дзюдоїстів континенту завойовують Сергій Мельниченко (63 кг) і Сергій Новіков (абсолютна категорія).
По-справжньому тріумфальним для українських дзюдоїстів став чемпіонат Європи 1974 року в Лондоні (Великобританія). Двом Сергіям - Мельниченко (63 кг) і Новікову (абсолютна категорія) вдається повторити свій успіх річної давнини, а Валерій Двойніков (70 кг) завершує боротьбу на другому місці.
У заключний день змагань українське тріо разом з росіянином Андрієм Цюпаченко (80 кг) і грузином Аміраном Музаєва (93 кг) у складі збірної СРСР завойовують "золото" командного чемпіонату Європи.
Право приймати чемпіонат Європи 1976 було надано Радянському Союзу. Вибір Держкомспорту СРСР і Федерації дзюдо СРСР випав на столицю України. Виступаючи при переповнених трибунах київського Палацу Спорту чемпіонами Європи стають Валерій Двойніков (70 кг) і Сергій Новіков (+ 93 кг).
Найбільший успіх чекав українських майстрів татамі на XXI Олімпійських Іграх 1976 року в Монреалі (Канада). Олімпійським чемпіоном у ваговій категорії понад 93 кг став київський динамівець Сергій Новіков, а його земляк і одноклубник Валерій Двойніков завоював срібну медаль у ваговій категорії до 80 кг.
Обидва дзюдоїста тренувалися під керівництвом видатного тренера Ярослава Івановича Волощука.
Саме заслуженому тренеру СРСР та УРСР Ярославу Волощуку вдалося зібрати в Києві під дахом невеликого динамівського залу ціле сузір'я майстрів татамі світового рівня.
Імена Сергія Новікова, Валерія Двойнікова, Сергія Мельниченка, Володимира Сауніна, Олександра Шукліна були відомі і вселяли повагу любителям дзюдо не тільки в СРСР, а й далеко за межами Радянського Союзу.
Вісімдесяті роки XX століття були не надто вдалими для нашого дзюдо. Українські майстри татамі втратили свої позиції в збірній СРСР і задовольнялися локальними успіхами.
Призерами чемпіонатів СРСР стають Микола Домонтович, Магомед Кукурхоєв, Лері Накані, Олег Зінченко, Геннадій Яременко, Вадим Кадзаєв і Сергій Злобін.
На молодіжному рівні з блиском проявив себе представник надважкої ваги з Одеси Геннадій Яременко. У 1983 році йому вдалося виграти юніорський чемпіонат Світу (U21) в Пуерто-Ріко і чемпіонат Європи (U21) серед юніорів в Арнемі (Голландія).
У середині вісімдесятих років отримує визнання і набуває популярності в СРСР жіноче дзюдо. Українські дзюдоїстки з успіхом виступають на чемпіонатах Радянського Союзу і входять до складу збірної СРСР, випробовуючи свої сили і на міжнародній арені.
Чотири рази чемпіонкою СРСР у ваговій категорії до 52 кг стає львів'янка Тетяна Гаврилова (1987, 1989, 1990, 1991). Двічі на найвищу сходинку п'єдесталу пошани чемпіонатів СРСР в абсолютній категорії піднімається Ірина Стешенко із Запоріжжя.
Чемпіонками Радянського Союзу стають Людмила Матієвська з Маріуполя, киянки Марина Невдащенко і Світлана Лисянська.
У січні 1990 року, через шістнадцять років після дебютного чемпіонату СРСР столиця України знову приймала найсильніших дзюдоїстів Радянського Союзу. Українські майстри татамі успішно виступили в рідних стінах, завоювавши дев'ять нагород різного ґатунку.
Чемпіони: Тетяна Гаврилова (Львів, 52 кг), Марина Невдащенко (Київ, 56 кг) та Ірина Стешенко (Київ, абсолютна категорія).
Срібні призери: Валерій Юданов (Київ, 86 кг) та Ірина Стешенко (Київ, + 72 кг).
Бронзові призери: Юрій Меєрович (Київ, +95 кг), Геннадій Яременко (Одеса, абсолютна категорія), Наталія Сліваєва (Київ, 72 кг) і Світлана Лисянська (Київ, абсолютна категорія).
Часи незалежності України
Після розпаду Радянського Союзу, на початку 90-х років минулого століття почався новий етап розвитку дзюдо в нашій країні. 21 січня 1991 року на виборній конференції в місті Києві була створена Федерація дзюдо України (ФДУ).
Першим президентом ФДУ однолосно був обраний Володимир Васильович Барабаш, пост віце-президента зайняв Ярослав Іванович Волощук, а на посаду генерального секретаря федерації делегати конференції підтримали кандидатуру Олександра Петровича Просовського.
Дебют української збірної в офіційних стартах на міжнародній арені відбувся лише через два роки після офіційного створення національної федерації. У травні 1993 року в Афінах (Греція), збірна України вперше виступила окремою командою на Чемпіонаті Європи серед чоловіків та жінок.
Перший млинець, на жаль, вийшов гливкий - нікому з наших дзюдоїстів не вдалося потрапити навіть до шістки кращих у своїх вагових категоріях. Без нагород залишилися українські дзюдоїсти і на дебютному для себе чемпіонаті світу в жовтні 1993 року в Гамільтоні (Канада), кращий результат в нашій команді показав киянин Руслан Машуренко, який посів п'яте місце у ваговій категорії до 86 кг.
На звітно-виборній конференції 1995 року президентом ФДУ був обраний Вадим Георгійович Павленко, посаду віце-президента зберіг за собою Ярослав Іванович Волощук, а генеральним секретарем Федерації був обраний Володимир Іванович Походенко.
Перші серйозні успіхи на міжнародній арені прийшли до вітчизняних дзюдоїстів в 1995 році. На чемпіонаті Європи в Бірмінгемі (Великобританія) бронзову медаль в категорії до 86 кг завоював Руслан Машуренко, а на чемпіонаті Світу в Токіо (Японія) на третю сходинку п'єдесталу пошани піднялася львів'янка Тетяна Бєляєва (72 кг).
Надалі, в різні роки переможцями та призерами самих престижних міжнародних змагань ставали Роман Гонтюк, Марина Прокоф'єва, Руслан Машуренко, Анастасія Матросова, Валентин Греков, Марина Прищепа, Геннадій Білодід, Муса Настуев, Віталій Бубон, Євген Сотніков, Ілля Чимчиурі, Руслан і Ренат Мірзалієви, Володимир Сорока, Георгій Зантарая, Яків Хаммо та Дарія Білодід.
В активі українських дзюдоїстів три медалі олімпійського ґатунку. У 2000 році на XXVII Олімпійських Іграх в Сіднеї (Австралія) бронзову медаль завоював Руслан Машуренко (90 кг).
Дві олімпійські нагороди в активі Романа Гонтюка (81 кг) - "срібло" в Афінах-2004 і "бронза" в Пекіні-2008.
Чемпіоном світу серед дорослих у 2009 році став киянин Георгій Зантарая, який після цього завоював ще 5 світових нагород різного ґатунку, а також три титула чемпіона Європи (Стамбул-2011, Варшава-2017, Мінськ-2019).
Справжньою зіркою світового дзюдо, дворазовою чемпіонкою світу (Баку-2018, Токіо-2019) і Європи (Варшава-2017, Мінськ-2019), переможницею етапів Grand Slam є Дарія Білодід, батько і тренер якою, киянин Геннадій Білодід, також носить звання дворазового чемпіона континенту (Париж-2001, Дюссельдорф-2003).
Тричі завойовував "золото" на чемпіонатах Європи Валентин Греков з Дніпра (Марибор-2002, Дюссельдорф-2003 і Белград-2007). Титул найсильніших дзюдоїстів Старого Світу також зуміли завоювати Ренат Мірзаліев (Париж-2001), Марина Прокоф'єва (Бухарест-2004), Володимир Сорока (Тбілісі-2009).
У грудні 2003 року в Лондоні (Великобританія) наша чоловіча команда вперше завоювала "бронзу" на командному чемпіонаті Європи, а в травні 2008 року в Москві (Росія) чоловіча збірна України знову піднялася на третю сходинку п'єдесталу пошани відкритого командного чемпіонату Європи. На тому ж чемпіонаті завоювати бронзові нагороди вдалося і жіночій збірній України.
Повторити свій успіх українки змогли в 2010 на командному чемпіонаті Європи у Відні, знову ставши бронзовими призерками. Чемпіонами Європи чоловіча команда стала в 2011 році в Стамбулі (Туреччина) і ще тричі - в 2012 (Челябінськ), 2015 (Баку) та 2017 років (Варшава) завойовувала бронзові нагороди командних чемпіонатів Європи.
Новий виток свого розвитку дзюдо в нашій країні набуло після блискуче проведеного в Києві в листопаді 2005 року чемпіонату Європи (U23) серед молоді. Протягом двох днів змагань трибуни Палацу Спорту були заповнені практично повністю. А найбільш приємною подією для любителів дзюдо на Україні стало визнання Союзом дзюдо (EJU) київського чемпіонату Європи серед молоді "Кращим з організації заходом 2005 року" ("Best Organised event 2005").
Керівники EJU відзначили чудову організацію київського чемпіонату, прекрасне оформлення залу, зручне розташування і високий рівень офіційних готелів, велику кількість глядачів на трибунах Палацу Спорту. Сертифікат та пам'ятна медаль EJU були вручені директору чемпіонату Олександру Нагібіну - організатору і головному натхненнику цієї пам'ятної події.
На чемпіонаті світу 2005 року в Каїрі українські дзюдоїсти вперше завоювали відразу три медалі: Віталій Бубон (100 кг) - "срібло", а Геннадій Білодід (73 кг) і Роман Гонтюк (81 кг) - "бронзу".
У вересні 2006 року на чемпіонаті Європи (U20) серед юніорів в Таллінні (Естонія) на вищий щабель п'єдесталу пошани піднялися киянин Георгій Зантарая (60 кг) і Ольга Суха (48 кг) з Рівного, а через два роки в Варшаві (Польща) найсильнішим юніором континенту став харків'янин Артем Василенко (81 кг).
У липні 2007 року на чемпіонаті Європи U17 в Мальті юні українські майстри татамі завоювали десять медалей різного ґатунку. У жовтні цього ж року на чемпіонаті Європи U20 в Празі (Чехія) українська збірна завоювала п'ять медалей, а через рік у Варшаві (Польща) українські юніори перевершили празький результат, здобувши шість нагород різного ґатунку.
По справжньому "золотим" для українського дзюдо видався 2009 рік. Вперше в історії цього виду спорту в нашій країні чемпіоном світу стає киянин Георгій Зантарая. На чемпіонаті світу в Роттердамі (Голландія) підопічний Віталія Дуброви блискуче пройшов весь турнірний шлях, достроково завершивши всі свої поєдинки і по праву став найсильнішим дзюдоїстом планети у ваговій категорії до 60 кг.
Ще одну медаль в скарбничку української збірної поклала Марина Прищепа, яка завоювала "срібло" в ваговій категорії до 78 кг. На чемпіонаті Європи в Тбілісі (Грузія) відзначився ще один столичний дзюдоїст - Володимир Сорока, який завоював "золото" у ваговій категорії до 73 кг, а Георгій Зантарая (60 кг) і Марина Прищепа (78 кг) стали срібними призерами цих змагань.
Не відставали від своїх старших товаришів і наші юніори. На чемпіонаті Європи (U20) в Єревані (Вірменія) українська збірна завоювала сім медалей різного ґатунку і посіла перше загальнокомандне місце. З золотими медалями повернулися додому Ірина Кіндзерська (+78 кг) та Артем Булига (66 кг).
Не менш вдало виступили наші молоді дзюдоїсти і на юніорському чемпіонаті світу (U20) в Парижі (Франція). У загальнокомандному заліку збірна України посіла друге місце, поступившись лише родоначальникам дзюдо японцям. Чемпіоном світу став киянин Кеджау Ньябалі (90 кг), а на другу сходинку п'єдесталу пошани піднялися Ірина Кіндзерська (+ 78 кг) і Віталій Попович (73 кг).
Не менш успішним був 2011 рік - українські спортсмени завоювали в цілому 12 золотих медалей: Георгій Зантарая (60 кг) і чоловіча збірна - на чемпіонаті Європи в Стамбулі, Ольга Смольська (48 кг) та Анастасія Турчин (+70 кг) на юнацькому чемпіонаті Європи на Мальті, Єлизавета Каланіна (+78 кг), Антон Савицький (90 кг), Сергій Звєрєв (+90 кг) на Європейському юнацькому олімпійському фестивалі в Трабзоні (Туреччина), Олександра Старкова (52 кг) і Руфат Магомедов (73 кг) на чемпіонаті Європи серед юніорів до 20 років в Ломелі (Бельгія), Марія Буйок (52 кг) - на чемпіонаті Європи серед молоді до 23 років в Тюмені, Вікторія Туркс (78 кг).
11-14 серпня 2011 вперше в історії України в Києві пройшов чемпіонат світу серед кадетів. Цей чемпіонат приніс Україні 6 медалей: Павло Скопненко став чемпіоном світу в категорії до 55 кг, срібло вибороли Богдан Зусько (81 кг), Сергій Звєрєв (+90 кг) та Єлизавета Каланіна (+70), бронзові медалі - Віктор Макуха (66 кг) і Анастасія Турчин (+70 кг).
Міжнародна Федерація дзюдо високо оцінила проведення цього грандіозного заходу, золотий плагет "За персональний внесок в розвиток дзюдо в світі" був вручений організатору Олександру Нагібіну.
В цьому ж році плідна діяльність Віталія Дуброви була відзначена Європейським союзом дзюдо: старший тренер чоловічої збірної команди України з дзюдо був названий кращим тренером Європи.
Деякий спад в українському дзюдо був з 2012 по 2015 рік: безмедальні Олімпійські ігри-2012 у Лондоні, одна перемога Федора Панько (+90 кг) на юнацькому чемпіонаті Європи в Барі (Чорногорія) в 2012-му, одне золото Анастасії Турчин (78 кг) на чемпіонаті Європи U23 в Самокові (Болгарія) в 2013-му.
Три чемпіона Європи з'явилися в Україні в 2014: Зелім Коцоев (юнаки до 18 років, 90 кг, Афіни), Яків Хаммо (+100 кг) та Анастасія Турчин (78 кг) на юніорському чемпіонаті Європи в Бухаресті.
У 2015 році голосно заявила про себе Дарія Білодід (44 кг), впевнено виграла чемпіонат світу і Європи серед дівчат до 18 років, Василина Кириченко (+78 кг) перемогла на чемпіонаті Європи серед юніорів до 21 років в Оберварт (Австрія), а Федір Панько (+100 кг) - на молодіжному чемпіонаті Європи в Братиславі.
У 2016 році українських дзюдоїстів знову спіткала невдача на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро, але порадувала фантастична Дарія Білодід, яка перемогла на чемпіонаті Європи серед дівчат в Вантаа (Фінляндія) і серед юніорок в Малазі (Іспанія), а також Микита Матлашевскій (81 кг) став чемпіоном Європи серед юнаків, Яків Хаммо (+100 кг) та Анастасія Турчин (78 кг), які перемогли на чемпіонаті Європи до 23 років в Тель-Авіві.
2017 рік ознаменувався тріумфом українського дзюдо на європейській арені: дебютантка збірної Дарія Білодід з блиском завоювала золоту медаль в категорії 48 кг, а найдосвідченіший спортсмен Георгій Зантарая - переміг у вазі 66 кг. Світлана Яремка зайняла другу сходинку на п'єдесталі у найважчій жіночій категорії, а чоловіча збірна вже в шостий раз (2003, 2008, 2012, 2013, 2015, 2017) завоювала бронзові медалі на командному чемпіонаті.
Наймолодшою в історію чемпіонкою світу з дзюдо є українка Дарія Білодід. На чемпіонаті світу в Баку в 2018 році 17-річна українка здобула золоту нагороду, перемігши в фіналі японку Фуну Тонакі. Через рік на чемпіонаті світу в Токіо українка повторила свій успіх, здобувши золоту медаль у ваговій категорії до 48 кілограм.
На II Європейських іграх у Мінську-2019 Дарія Білодід і Георгій Зантарая завоювали золоті нагороди, а разом з тим звання чемпіонів Європи.
2020 рік у світовій історії ознаменувався всесвітньою пандемією коронавірусу, через що були скасовані або перенесені більшість міжнародних турнірів. Головний з них – Олімпійські ігри в Токіо, які були перенесені на рік.
З відновленням повноцінної змагальної практики лише у 2021 році, українські дзюдоїсти завоювали декілька знакових нагород. На чемпіонаті світу в Будапешті українець Яків Хаммо здобув бронзову нагороду, а вже за місяць на Олімпіаді в Токіо 20-річна Дар'я Білодід виборола першу в історії українського жіночого дзюдо бронзову олімпійську медаль.
Найбільшою популярністю дзюдо на Україні користується в Києві, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській і Харківській областях. Плідно працюють центри жіночого дзюдо в Чернігові та Рівному. Щодня тисячі любителів японської боротьби в великих містах і маленьких селищах нашої країни поспішають в спортивні зали, щоб осягати цей прекрасний і захоплюючий вид єдиноборств - дзюдо.
Сьогодні представники Федерації беруть активну участь в суддівській діяльності Європейського союзу дзюдо (EJU) і Міжнародної федерації дзюдо (IJF) - в суддівстві Олімпійських ігор, чемпіонатів світу, Європи та міжнародних турнірів, а також в організаційних, медичних та суддівських семінарах.
Членом Виконавчого Комітету Європейського союзу дзюдо (EJU) і його Маркетинг Директором з 2012 - 2020 роки вперше в історії України обрано Олександра Геннадійовича Нагібіна.